є .

 Анґеліка (дягель лікарський)- лікарська рослина, багата на традиції. Екстракти з кореня в основному використовуються при скаргах на порушення травлення.

Яка рослина — анґеліка?

Справжня анґеліка (Angelica archangelica) є звичною для нас і є рідною для всієї північної півкулі в прохолодних помірних до субарктичних широтах. Вона любить колонізувати вологі, іноді затоплені глинисті ґрунти в районі берега. Завдяки зростанню в розмір людини та властивості відмирати після цвітіння, недовговічний багаторічник не має помітної декоративної цінності для садів. Однак у середньовічних монастирських садах це було одне з культурних лікарських рослин. Подібно до червоної анґелики (Angelica gigas), вона є однією з парасолькових (Apiaceae). Утворює сильний стрижневий і вертикальний стовбур, пряно пахнуть. У літні місяці з’являються зонтичні суцвіття з незліченними зеленувато-білими до жовтуватих поодинокими квітками. Вони виділяють солодкий медовий аромат і користуються великою популярністю у бджіл і комах.

Блідо-жовті розщеплені плоди розвиваються після запилення. Лікувальні властивості справжньої або лікарської анґеліки були вперше описані в Galgant-Gewürz-Traktat
в 14 столітті, пізніше вона з’явилася і в працях Парацельса.

Якою цілющою силою володіє анґеліка?

Як лікарська рослина анґеліку в основному використовують при порушеннях роботи травного тракту, його активні компоненти також зміцнюють імунну систему і застосовуються при застуді. Корінь дягеля лікарського в основному використовується в народній медицині. Вчені виділили близько 60 речовин, в основному ефірних масел, але також фуранокумарини, кумарини та флавоноїди.

Кореневі екстракти анґеліки мають гіркий смак, що призводить до підвищеного викиду шлункової кислоти, жовчної кислоти та ферментів підшлункової залози. Це стимулює апетит у пацієнта і стимулює травлення. Крім того, можна спостерігати спазмолітичний ефект, який, ймовірно, заснований на фуранокумаринах. Це вторинні рослинні речовини, які впливають на кальцієві канали вегетативної нервової системи і, таким чином, надають послаблюючу дію на гладку мускулатуру.

Олію анґеліки також отримують з кореня лікарської рослини і застосовується у вигляді бальзаму при лікуванні симптомів застуди, таких як нежить і кашель.

Як застосовується дягель лікарський?

Щоб зробити чашку чаю, залийте чайну ложку подрібненого кореня анґеліки окропом і дайте настоятися десять хвилин. Потім процідіть коріння. Для лікування втрати апетиту та нетравлення їжі слід пити чай два-три рази на день за півгодини до їжі. Зачекайте, поки вона не досягне комфортної температури пиття, бажано обійтися без підсолоджувачів і пити її невеликими ковтками. Окрім чаю, який ви приготували самостійно, є готові лікарські засоби, такі як настоянки або рідкі екстракти лікарської рослини дягеля, підходять для внутрішнього застосування. Комісія Е рекомендує добову дозу 4,5 грама препарату або 10-20 крапель ефірної олії.

У немовлят віком від трьох місяців олія анґеліки використовується для лікування симптомів простуди, таких як нежить, кашель та біль у горлі. Було доведено, що ефірні олійки мають зігріваючі, антисептичні, розслаблюючі, знезаражуючі властивості. Викорисовують у вигляді бальзаму, це застосовується до грудей і спини, а при застуді – також до ніздрів.
Рекомендація – використовувати бальзам дуже скупо і лише на спині у немовлят до шести місяців.

Які побічні ефекти може викликати лікарська рослина?

Фуранокумарини, що містяться в екстракті кореня лікарської рослини, можуть зробити шкіру більш чутливою до світла і, таким чином, викликати подразнення шкіри, як і сонячні опіки. В якості запобіжного заходу уникайте сонця після прийому препаратів анґеліки. Особливо при використанні бальзаму у немовлят та малюків, важливо захистити їх від сонячного світла та уважно стежити за їх шкірною реакцією.

За чим слід стежити, використовуючи дягель лікарський?

Люди, які страждають на виразку шлунково-кишкового тракту, не повинні вживати препарати від анґеліки, а також вагітні жінки та ті, що годують груддю, також повинні уникати їх.

Де можна знайти препарати анґеліки?

Анґеліка – це великоквіткова рослина, яку легко можна сплутати з болиголо́вом плями́стим і борщівником. Борщівни́к Сосно́вського  може викликати сильне подразнення шкіри під дією сонця навіть при найменшому контакті з шкірою, болиголов – одна з наших найбільш отруйних диких рослин.

Хто збирає анґеліку в природі, повинен глибоко знати ботаніку!

Препарати, що містять корінь анґеліки, призначені для внутрішнього вживання, також доступні в аптеках. Перед використанням уважно прочитайте листівку з упаковки та дотримуйтесь рекомендацій щодо дозування!

Анґеліка використовується не тільки як ліки, але також є популярним компонентом трав’яних лікерів і гірких шнапсів в Німеччині. Їх травні властивості сприяють перетравленню, корисні для метеоризму, спазмів шлунка та кишківника та відчуття наповненості.

Молоді стебла дягелю вживають у їжу у вигляді салату у Норвегії, Швеції, Фінляндії та Карелії.

У Швейцарії подрібнені корені заливають водою, додають трохи цукру й зброджують, отримуючи пиво.

Коментувати у Facebook

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.